Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Договір поруки

Нормативна база:

  • Цивільний кодекс (далі – ЦК);
  • Господарський кодекс (далі – ГК);
  • Закон від 14.10.14 р. № 1702-VII (далі – Закон № 1702);
  • Закон від 12.07.01 р. № 2664-III (далі – Закон № 2664);
  • розпорядження Держфінпослуг від 31.03.06 р. № 5555 (далі – Розпорядження № 5555);
  • лист Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг від 18.10.10 р. № 2068/39-6 (далі – Лист № 2068).

Поняття поруки закріплене в ст. 553 ЦК. Порука оформляється договором, за яким поручитель бере на себе відповідальність перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань.

Договір поруки укладається додатково до основного договору (купівлі-продажу, постачання, позики тощо). Якщо боржник не виконає своє зобов'язання за основним договором, то поручитель зобов'язаний буде це зробити замість нього.

Порука є одним із способів забезпечити виконання договірних зобов'язань – частково або в повному обсязі. Це вже як сторони домовляться (ч. 2 ст. 553).

Відповідно до ч. 3 ст. 553 ЦК поручителем може бути як одна особа, так і декілька осіб одночасно. Будь-яких обмежень щодо статусу поручителя не встановлено. Таким чином, поручителями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Причому юридичні особи можуть виступати поручителями незалежно від того, передбачено це їх установчими документами чи ні. Тому якщо засновники не хочуть, щоб їх підприємство поручалося за будь-кого, то краще включити до установчих документів умову про заборону поруки.

Повна версія доступна тільки передплатникам

Кращі матеріали